En bout du chemin    
Le passage des hongres    
A serti les barbelés de crins fins.        
 
Point de repère    
Juste l'odeur de suint    
Imagerie obsidionale des oppositions.        
 
Naguère la roche métamorphique    
De creux et bosses compressée    
Fut soleil retourné.        
 
Navré de n'offrir que des mots    
Nous eûmes la délicatesse de monter à bord    
Par temps de mauvaise mer.        
 
Quand soudain    
Ombre furtive au ras des eaux hurlantes    
L'Homme apparut dans le fractal des origines.        
 
Послідовний ривок
Запаморочення наказує нам
Щоб зустріти батька.        
 
Сьогодні ввечері
Вона буде там
Не знаючи, куди йти.        
 
І я прийму це
В надзвичайній гравітації
між вічними світами.        
 
Гарний дощ
Прикриє йому язик.        
 
Минуле у вас під рукою
Розгорне його кольори.        
 
Синь неба
З'їсть хмари.        
 
Я побачу дрозда
У задній частині саду.        
 
Il épellera mon prénom    
Jusqu'à ce que le nom vienne.        
 
Сміх буде рикошетом
На кристалі губ.         
 
Між очеретами
Сухе листя бджола тремтить.        
 
Ми вислизнемо з гнізда
Тетралогія в очікуванні світанку.        
 
Rigoureuse    
Faisant ciller les yeux    
Elle pénétrera le saint des saints    
En grand apparat.        
 
Moi l'enfant de mai issu d'une plaie    
Je retournerai la peau    
Pour inscrire quelques mots de Rimbaud    
 Sur le dos de la cuiller.      
 
1001